You cannot copy content of this page
На головну / ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТКА / Територія яскравих вражень

Територія яскравих вражень

Історична будівля, море троянд, рукотворні інсталяції, унікальний ландшафтний дизайн – це, і не тільки це можна побачити у райцентрі на вулиці Центральній 1 «а».  Якщо ви вкажете цю поштову адресу, то, навряд чи хто з барвінківчан зорієнтується, де ця садиба, а скажіть, що  мова йде про територію троянд, то кожен зустрічний підкаже, де ця оаза краси й досконалості.

“Територією троянд” не випадково обізвали містяни оцю порівняно невелику ділянку землі, де гармонійно поєднана історична минувшина із сміливими ідеями сучасного ландшафтного дизайну. Бо це справжній райський куточок в історичному центрі міста. Це дійсно зона комфорту,де заряджаєшся  позитивним настроєм, рівновагою, натхненням. Автор цього, без перебільшення, прекрасного рекреаційного простору із мальовничими краєвидами є місцевий підприємець Валерій Будицький.

А почалося все з ідеї. Точніше з великого бажання зберегти будівлю, яка хоча й не значиться у списку пам’яток архітектури, проте має унікальну історію.

– Точних письмових історичних відомостей розшукати мені не вдалося, – розповідає Валерій  – Єдине, що можна стверджувати, що ця будівля була споруджена за кошти нашого земляка, письменника-романіста Григорія Петровича Данилевського, як медична амбулаторія з приймальним покоєм десь у 1869-1870 роках. На першому поверсі були палати – щось на зразок денного стаціонару, на другому поверсі мешкали самі лікарі. Будівля виконана в неокласичному архітектурному стилі. Збудована з добротної цегли місцевого виробництва підприємців Горпинченка й Фінченка. Окраси додають споруді арочні вікна, цегляні колони.

Невідомо якою була б подальша доля цієї будівлі, якби Валерій Будицький не став її власником. У 2007 році цей приватний підприємець разом з однодумцем, юристом за фахом, Ігорем Онищенком  придбали її, щоб розмістити тут свій власний робочий простір. До них, як до землевпорядника і юриста йшли на прийом громадяни. Треба ж було десь приймати людей.

– Я відразу відчув тут незвичайну ауру. Тут самі стіни дихали історією, – ділиться підприємець. – І  поставив собі за мету зберегти автентичність цієї будівлі, її архітектуру, її довершеність і красу.

Крок за кроком почав реставрувати споруду. Поки що зроблено зовнішній ремонт першого поверху і цоколя. На черзі – другий поверх.

Паралельно з відновлювальними роботами власне будівлі почалися роботи й по впорядкуванню прилеглої території. Мало хто сьогодні може пригадати, яким було ще десять років назад це подвір’я – чагарники, бур’яни, звалища сміття, різного непотрібу. Землевпорядник за фахом і ландшафтний дизайнер за покликанням і станом душі Будицький взявся за справу. Він обдумував і розплановував, як грамотно і гармонійно використати кожен клаптик цієї землі. Де розбити квітники, якою формою і з якого матеріалу викласти доріжки, які троянди і які зелені насадження де і коли висадити, якими елементами кераміки доповнити інтер’єр, як оздобити  браму й прилеглі господарські будівлі. Дрібниць  в цій справі не може й не повинно бути, оскільки ландшафтний дизайн – це справжнє мистецтво, де важлива кожна деталь, інакше цілісної картини не буде, не буде ефекту натуральності, стильності, краси.

…На створення цього райського куточка, який ми бачимо зараз, пішло рівно 12 років. Тут й до сьогодні росте розкішна біла троянда, яку першою висадив Валерій у далекому 2007-му. Потім було ще кілька десятків кущів, у наступний сезон ще півсотні. Потім ще і ще. Скільки нині троянд на цій ділянці – господар точно не знає. До п’ятисот кущів рахував, далі вже й збився з ліку. Скільки ж (і не менше) інших квітів – петунії, лілії, барвінок. Надійно прижилися тут  туї, самшити, ялівці. Вони різних форм – кулясті, конічні, колоновидні – їх поєднання додає особливої виразності, підкреслюючи гру кольорів і відтінків. А їх – ціла палітра маститого художника. Причому кожен сезон тут красивий по-своєму. Взимку – грають зелені відтінки кольорів на білосніжному килимі, навесні сюди вплітається ніжний первоцвіт,  влітку домінують яскраві  червоно-рожеві кольори, а осінь поєднує все це різнобарв’я в один яскравий букет. Дивишся – і очей не відвести. Ось де справді краса! Тут і слів бракує, щоб її описати. А про аромати вже й мовчу. Пахощі такі, що хоч в парфуми розливай.

Пройдіться територією, помилуйтеся красою. Ось хвилястою лінією стеляться карликові чагарники. А ось мереживо звивистих доріжок, ніби перерізає величезну клумбу троянд, серед яких височать стрілами вічнозелені туї. Йдіть вглиб садиби і побачите чудову настінну інсталяцію, де поєднані ковка з металу й мозаїчна фреска, виконана гусарівським майстром Олександром Матвєєвим. Там же неподалік давня чавунна водорозбірна колонка, з-під якої ніби струмінець води розтікається вузеньким потічком рослинність. А ось суцільною стіною розплівся унікальний вид винограду – цей куточок давно став улюбленою фото зоною для відвідувачів цього райського містечка.

А відвідувачів тут справді багато. Приходять фотографуватися випускники і наречені, приводять молоді батьки своїх діток, тут уподобала відпочивати й місцева молодь.

– Сюди вхід вільний, я ніколи й нікому не забороняю відвідувати цю територію, – говорить В.С. Будицький, – головне, щоб шкоди не робили, бо минулої весни хтось таки повиривав з корінням квіти. І від цього боляче й образливо. Не тільки ж для себе цю красу створюю…

А він справді все це робить сам. Без примусу, без вказівки. І квіти тут завжди доглянуті, і від спеки жоден кущик не засох, бо завжди вчасно поливаються клумби, і смітник після горе-відвідувачів сам прибирає. Бо патріот рідного краю, у всьому порядок любить, звик розпочату справу доводити до кінця.

Ось і зараз, розповідаючи про зроблене, він досить обережно говорить про плани і задуми. Як зроблю – тоді й напишете. А написати все ж таки хочеться зараз. І про те,що фонтан у майбутньому облаштувати хоче. І для старого млина, яким колись зерно мололи, місце відвів – буде він тут, обов’язково буде, але трішки пізніше. І годинник великий встановити хоче (на зразок того, що був на дзвіниці зруйнованого собору) – вже й основу облаштував для нього власноруч і тумбу з трубою звів, яка буде оздоблена металевою ковкою, стилізованою під кущ троянд. Домовленість щодо виконання цих робіт, вже є.

Не встиг з годинником до Дня міста – хотів  барвінківчанам такий подарунок зробити, але з фінансами не виходить.  Якщо буде допомога від громади, то до свята Покрови він його облаштує. Ціна питання – 18 тисяч гривень готівкою. Таку ціну озвучила фірма-виробник. Ось і подумалося: давайте підтримаємо ідею Валерія Будицького. Давайте кинемо заклик про збір коштів на придбання годинника. Адже у його містечко всі ми ходимо милуватися красою. Погодьтеся, бачити тут сучасний цифровий годинник із стилізованим під нашу барвінківську символіку циферблатом буде кожному приємно. То що, включаємося в благодійну акцію?!

Коли справу робиш від душі, коли для цього є велике бажання і ти окрилений власною ідеєю, та ще й якщо тобі допомагають у всьому дружина, діти й друзі – то все вийде. Ось за цим принципом і працює Валерій Станіславович. Його територія – його дітище. У цьому місці хочеться затриматися, щоб якомога довше насолодитися мальовничими краєвидами, просто відпочити, подихати свіжим повітрям, зробити селфі. А ще сказати велике дякую господарю за добру справу. Яку він робить тихо, скромно, без метушні, без піару, не привертаючи увагу до своєї скромної персони.

 

 

Про нас Столбова Ірина

Редактор "Вісті Барвінківщини" irinka.stolbova@ukr.net

Перевірте також

То яка вона – НУШ?

Розпочався другий рік впровадження освітньої реформи Нової української школи. Як вона впроваджується на Барвінківщині, які …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *