На головну / СПОРТ / Разом – веселіше

Разом – веселіше

Так вважає п’ятикласниця І-Іванівської ЗОШ, Валя Гордієнко. Серед її вихованців є найкращий помічник, песик Буран гончої породи. З ним дівчинка встигає й мамі допомагати, й погратись, й погуляти. Та ближче  познайомити читачів дівчинка хоче зі своєю черепахою, яка вже два роки живе в її домашніх умовах. У оселі Гордієнків взагалі стоять два великі акваріуми. В одному вже багато років плавають різні рибки. А в другому живе саме черепаха, яку привезла тітка, як подарунок до нового року. І ось цей незвичний подарунок добре прижився, ще й характер має власний.

– Так, все, що знала я про черепах раніше, – посміхається Валя, – розвіялось, як міф. Спостерігаючи за своєю, впевнено скажу, що «повільними» їх називають дарма. В мене червоновуха черепаха, настільки швидко бігає, я ледь встигаю за нею. На місці геть не посидюча, тихенькою її не назовеш, ще й з характером. Ім’я якось їй не придумала, кличу «черепаха», вона відгукується, реагує, так і лишили. Зараз вона ще невеличка, панцер до двадцяти сантиметрів. В акваріумі для неї створили всі умови. Годую спеціальним кормом, який купуємо у ветеринарній аптеці. А ще, додаю свіжі овочі та фрукти, й шматочки сирого курячого м’яса. Як утримувати, чим годувати – багато інформації переглянула в інтернеті. Головне, щоб був акваріум для черепахи на двісті літрів. В мене правда трохи менший, та згодом, як ще трохи підросте, ми для неї такого придбаємо. Ще потрібна лампа для світла та обігріву і термометр, для контролю температури. В середині ми створили для неї умови, наближені до природніх. Тут є й водичка, наче озерце. Вона дуже любить плавати. І такий собі островок, вона на нього, як на берег виходить. Та постійно сидіти в своєму тераріумі вона не любить. Часто проситься побігати, стукає в скло. Брати її треба обережно, бо в черепах дуже великі та гострі кігті, може добряче подерти. На руках довго сидіти не любить. А чужих до себе зовсім не підпускає, може вкусити, навіть шипить. Вони до одного господаря звикають, реагують на голос, довіряють, ведуть себе спокійно.

Тож, перш ніж завести собі такого не звичного улюбленця, Валя радить добре вивчити побільше інформації в інтернеті, як правильно та які необхідно створити умови для черепашки, яку утримувати температуру в тераріумі, та яке обладнання необхідне, яким має бути освітлення. Не варто думати, що можна утримувати цих вихованців у малих акваріумах і вони не будуть рости. Будуть. Тільки в тісних умовах будуть хворіти і гинути. А помітно викривлений панцер – це одна з ознак того, що їй тісно. Для здорового фізичного розвитку черепахи має бути простір як у воді, так і на суші. Так як більше часу вона проводить у воді, то її треба часто міняти. Валя воду міняє кожні два дні, хоча й фільтр є. Температура води має бути 22-28 0С. Лампа має бути з ультрафіолетом. При відсутності такої лампи черепахи починають хворіти, погано засвоювати кальцій. З часом втрачає красу, стає страшною. Лампа для обігріву має працювати 10-12 годин на добу. Розміщують лампу на таку відстань, щоб температура зберігалась до 30 0С, але не настільки низько, щоб не зробити опіки.

– А окремо тримаємо рибок та черепаху в різних акваріумах, – продовжує розповідати Валя, – бо черепашки всеядні, і можуть просто поїсти наших гупіків та равликів. А у нас багато різних рибок. Просто шкода буде. Скільки себе пам’ятаю, ми завжди тримали акваріум з рибками. В мене є й золота рибка, вже величенька. Навіть сомік «альбінос», весь білий, правда, він постійно лежить на дні і не плаває до поверхні, так би мовити – спостерігач. Є різні барбуси, неони, коридорас, гетерандії, мечоносець, гурамі різні, молінезії та інші рибки. Я з малечку люблю довго спостерігати, як вони плавають. А особливо, порівнювати, так би мовити, царство морське з мультиків та казок з життям рибок в нашому акваріумі. А скільки равликів, не перерахувати. Але й рибки, як і черепаха, потребують уваги не тільки, щоб їх погодували. Раз н тиждень ми міняємо воду. До акваріума мають бути фільтри, компресор для кисню, лампи для освітлення та обігрівач. Воду перед тим як міняти, краще відстоювати. А годую їх спеціальним кормом для риб, а ще шматочки хліба, гречаною кашею, і звичайно, мотиль. Багато уваги їм не треба, та й доглядати не складно. А от задоволення безмежне. Не дарма ж кажуть, що рибки заспокоюють.

– Взагалі, рибки у нас вже дуже багато років, – підтримує розмову мама, Олена Олександрівна, – та рибки далеко не єдине, що ми утримуємо. Що правда, всіма домашніми улюбленцями завжди займаються діти, я можу тільки щось допомогти, як наприклад, м’яса дістати з морозилки, а після розмороження нарізати шматочками курятину. Чи воду разом міняємо. В нас були й хомячки, й папуги, звісно котики й собачки, а як без них? Тепер ось черепашка. А рибки, то сімейне, вже й не уявляю, як без них. Мріє Валя про шиншилку, тож, буде поповнення серед вихованців. Я не заперечую, головне, щоб розуміла донька, що несе відповідальність за тих, кого приручила. Мріє донька в майбутньому працювати в зоопарку чи океанаріумі, або в заповіднику. Тож, це, так би мовити, стартовий досвід.

Ось такі чудові домашні улюбленці у Валі Гордієнко з Червоної Поляни. А які у вас вихованці? Чим особливі, та як доглядаєте? Пишіть, нам цікаво.

 

Про нас Шевченко Людмила

Журналістка "Вісті Барвінківщини" L_M_Shevchenko@ukr.net

Перевірте також

Особливий Кузьміч

Сьогодні нікого не здивуєш наявністю домашнього улюбленця. Адже в кожній родині є кіт чи собака, …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You cannot copy content of this page
Перейти до панелі інструментів