You cannot copy content of this page
На головну / СПОРТ / Наші спортсмени / Можливість,  доведена справою

Можливість,  доведена справою

Якщо любиш спорт, вік для тренувань та перемоги у змаганнях — не завада! У цьому переконаний Володимир Некрасов. Не дивлячись на свій поважний вік, а він нещодавно відсвяткував своє 80-річчя, чоловік активно продовжує тренуватись в різних видах легкої атлетики. Більш того, Володимир Іванович ще поповнює свою колекцію нагород, дипломів, медалей та кубків. І головне – тримає себе у спортивній формі
— Спорт – це моє життя, — з посмішкою говорить легкоатлет, — звісно, після родини! Це можливість, доведена справою по життю.
А народився Володимир в Барвінковому. Його із сестрою  виховувала мама сама, бо батько, Іван Семенович Некрасов, загинув у 1942 році, коли німці наступали. Мама, Анастасія Ксенофонтіївна, все життя працювала комірником зерносховища в племзаводі «Іллічівка».
Разом з ними жили й дідусь з бабусею. А бабуся була на той час народним лікарем, знала, як хвороби лікувати ті, за які й лікарі не брались. Та й знання свої донечці й передала. Тож, часто й до мами люди звертались за допомогою.  Навчався Володимир в середній школі №1 до сьомого класу, а далі кинув школу, пішов працювати конюхом до колгоспу, аби хоч якось мамі допомогти, бо родина жила дуже бідно.
Та з часом мама переконала повернутись до навчання, хотіла дітей в люди вивести. Тож у 1958 році Володимир закінчує добре школу і їде до Харкова. А так як з малечку захопився спортом, то впевнено вступив до інституту фізкультури. Вже згодом інститут став педагогічним, було введено декілька різних факультетів, та Володимир лишився незмінно на фізичному вихованні. А  коли отримав диплом спеціаліста, повернувся до рідної школи викладати фізичну культуру. Та вже за місяць пішов до армії, відслужив три роки.  Після армії готувався до олімпіади у складі команди Молдови, та одруження змінило всі плани.
Ще закінчуючи інститут, познайомився з юною, привабливою красунею, яку так само вабив спорт.  Олена тільки вступила до вишу.  На тренуванні з греблі вперше зустрілись не лише поглядами, а й серцями.  І романтичні стосунки вдало поєднувались із спортом. А коли Олену Всеволодівну після навчання направили працювати до Слов’янського педагогічного, Володимир Іванович влаштувався до  енерго-будівного технікуму у тому ж місті викладати  фізкультуру.
Згодом перевели його до школи сліпих, а далі до педагогічного інституту. Так з 1992 по 2000 рік пропрацював зі студентами. Вже в передпенсійному віці організував групу здоров’я при Шидловському крейдо-вапняному заводі. 4 роки опікувався оздоровленням місцевого населення, а потім  пішов на пенсію.
Так закінчилось трудове життя, та не спорт. Спорт для Некрасових справа сімейна. І дружина, і сини Віктор та Всеволод захоплюються спортом,  вдома у них ціла колекція нагород. І на змаганнях «Всією сім’єю — на старт» саме Некрасови стали абсолютними чемпіонами України.
Рекордсмен з дитинства
Жага  до перемоги у Володимира Івановича проявлялась ще з дитячих років. І до сьогодні ще ніхто не побив його шкільного рекорду зі стрибку у довжину. А рекорд вартий того, щоб занести його й до нашої Книги місцевих рекордів – довжина стрибка з розбігу – 6м 49см!
В студентські роки легкоатлет Володимир Некрасов активно брав участь в спортивних змаганнях в багатоборстві. Більш ніж в десятьох видах легкої атлетики досягав найвищих результатів, та найбільше подобались стрибки, плавання, стрільба, гребля, спринт, крос.
Найактивніше відпрацьовував стрибки в довжину, та коли на другому курсі отримав травму ноги, довелось перейти в греблю. На Всесоюзній спартакіаді студентів виконав норматив кандидата в майстри спорту. Увійшовши до складу збірної України,  став абсолютним чемпіоном з ГПО. А закінчивши кар’єру спортсмена, Володимир Іванович увійшов в команду ветеранів області.
Серед спогадів зберігаються й відчуття мужності— у тридцять п’ять років він швидко і впевнено підтягнувся на перекладині 48 разів. У 60 років встановив ще один рекорд – стрибок на 5м 5см! І в 70 років довжина стрибка не зменшилась. Так на змаганнях з легкої атлетики в Києві в 1999 році Володимир Іванович виборює І місце!
В Україні у ветеранському спорті беруть участь жінки з 30 років, а чоловіки з 35 років. В Європі жінки з 35, а чоловіки з 40 років. А на фото він тримає в руці окремо дві медалі за зайняте І місце в XIV спортивних іграх ветеранів спорту Донецької області з плавання, які відбулись в цьому році 24-25 травня. Далеко не кожен спортсмен може похвалитись такими результатами, загартованістю, витримкою та наполегливістю. Спілкуючись зі спортсменом-ветераном спостерігаю за його поставою, теплою посмішкою, сяючими очима і не можу повірити у його вік.
— А спортсмен завжди виглядає на стільки років, на скільки себе почуває. Спорт –це не просто сила, це здоров’я, це бадьоре почуття молодості, — стверджує наш земляк.
Мріяв з дитинства не про славу, а про те, як мамі збудувати новий просторий будиночок. Адже родина жила дуже бідно в старій хатині. Тож, коли тільки з’явилась така можливість, син мамі подарував новий омріяний будинок з усіма зручностями. Спокійно на серці від здійсненої мрії, що мама, все ж, пожила в хороших умовах.
А нині мріє Володимир Іванович діждатись правнуків, взяти участь і в їх вихованні. Адже вже й онуки підросли, яких вони з дружиною так чекали, няньчили, балували, радіють кожному їх успіху. А онуків у них четверо. У старшого сина Віктора два сина – Олександр та Віталій, а у Всеволода син Владислав та донька Софія. І кожному з них передалось те почуття – жаги до перемоги.
… В.І. Некрасов вже давно мешкає у Слов’янську, але Барвінкове не забуває. Не забуває і своїх давніх товаришів, часто приїздить сюди на гостини. І своє 80-ліття святкував у колі друзів-барвінківчан у рідному місті.
Дорога додому ніколи складною не буває – навіть у такому поважному віці для Володимира Івановича не є проблемою електричкою з’їздити до Барвінкового, поспілкуватися з друзями молодості і повернутися назад до Слов`янська. Повернутися, сповненим сил, енергії і бадьорості, як завжди буває після відвідин дорогих серцю місць.

Про нас Шевченко Людмила

Журналістка "Вісті Барвінківщини" L_M_Shevchenko@ukr.net

Перевірте також

Новий адміністративний устрій Харківської області, який пропонує Мінрегіон

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропонує замість 27 районів, Харківську область об’єднати в …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *