На головну / РАЙОН / Грушуваські жінки захопилися скандинавською ходьбою

Грушуваські жінки захопилися скандинавською ходьбою

Несподівано для себе дізналася, що у Грушувасі  місцеві мешканки «підсіли» на скандинавську ходьбу. Чесно кажучи, думала, що цей вид активної пішої прогулянки більш підходить для містян – вони там засиджуються у квартирах на поверхах своїх висоток, тож такі маршрути реальна можливість потренувати свої м’язи. А в селі за день так наклопочешся по господарству, що ввечері швидше б на лавку присісти, яка вже там хода, які прогулянки?!

  • Так кажуть ті, хто не відчув задоволення від скандинавської ходьби, – говорить Зінаїда Рой, яка й стала першою прихильницею такого фітнес-спорту у селі. – А пройдіться кілометр-другий цією так званою фінською ходьбою і ви зрозумієте користь такої активності. Ніяке домашнє фізичне навантаження не замінить ефективності і кайфу від таких піших прогулянок з палицями.

Вперше про скандинавську ходьбу Зінаїда Михайлівна почула від свого лікаря, коли лікувалася в обласній клініці. Досвідчений спеціаліст переконував, що вона – рятівний спосіб для людей із проблемами хребта, суглобів ніг,  підвищує життєву активність, витривалість, нормалізує кровооббіг, допомагає тримати в тонусі весь організм та скидати зайву вагу тіла. Словом, настійно рекомендував своїй пацієнтці після курсу лікування взятися за палиці і зайнятися ходьбою. Розповів лікар і про цю нехитру методику, ввів, як кажуть, у курс практики.

Це було цьогоріч, у лютому.  У перший же вечір по приїзду із шпиталю З.М. Рой, взявши палиці, пішла непоспішним кроком вулицею села.

Реакцію односельчан можна лише уявити: хтось жартома коментував, хтось недоречні питання ставив, насміхався, хто заради цікавості розпитував для чого всі ці походеньки.

Перші тижні ходила сама. Потім долучилися до неї Лариса Дударенкова та Валентина Прохоренко. Два кілометри вечірнім селом – це вже не обговорювалося. Їх не зупиняла ні робота по господарству, ні погода. Згодом у групу прихильниць такого виду активності приєдналися невістка Зінаїди Михайлівни Людмила, донька  Валентини Прохоренко Наталка Мідяляй, Мар’яна Халіна з донькою-студенткою Ксюшою, Світлана Ковалевська, Альона Дзюба, Віта Шапошник. І в кілометражі додали – вже за вечір з Грушувахи аж до Корбівки ходять, а це як мінімум 6 кілометрів туди й назад.

 Свіже повітря, помірне фізичне навантаження, спілкування у дружній компанії – все це не тільки задоволення приносить, а й користі здоров’ю додає. Без вказування прізвищ і без озвучування діагнозів можна сказати, що ефективність ходи відчули вже всі учасниці групи. Одна жіночка про болі в суглобах забула, другій вдалося артеріальний тиск стабілізувати, інша скинула у вазі зайві кілограми …

Ось такі є в Грушувасі жінки-ентузіастки.Вони  різного віку, різних професій, із різною екіперовкою – у когось для ходьби є спеціальне спорядження, придбане у магазині, а хтось самотужки палиці підібрав, відповідно до свого зросту. Та це не заважає їм бути однією командою, бо мають спільний інтерес до скандінавської ходьби, яка все більше набирає популярності. А щодо того, хто і як з односельчан сприймає їх активні вечірні прогулянки – то вони на це не звертають уваги і до різних коментарів звикли. Вибір є у кожного – чи то на лавочці посидіти потеревенити чи прогулятися рідним селом – здоров’я набратися, свіжим повітрям подихати, у дружній компанії поспілкуватися. Кожен, як мовиться, сам господар свого вільного часу…

 

 

Про нас Столбова Ірина

Редактор "Вісті Барвінківщини" irinka.stolbova@ukr.net

Перевірте також

Орнітолог не за професією, а за станом душі

Познайомилася з Вадимом Нестеренком зовсім випадково. Добрі люди підказали, що є в Мечебиловому юнак, про …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You cannot copy content of this page
Перейти до панелі інструментів